Від конкретного до загального: історія американського в’язня

Книга Ткаченка «Від конкретного до загального: Історія американського в’язня» належить до критичної традиції, яка веде початок від праць П’єра Бурдьє та Лоїка Вакана. Де колись, у часи кейнсіанства та welfare state, домінувала «ліва рука» держави (відповідальна за соціальне забезпечення та інші заходи із пом’якшення економічної нерівності), там тепер панує «права» рука, тобто державна карна система. Нова неоліберальна держава так само стикається з соціальними проблемами, але замість шукати їхнього вирішення, вона дедалі частіше їх криміналізує, робить справою поліції та в’язниць. Від першого розділу, в якому йдеться про історію несправедливо засудженого Мумію Абу-Джамала, автор переходить до великого і вщерть наповненого статистикою розділу про постання монструозної карної держави в США, закінчуючи розділом про ґанґста-реп негритянських гетто. Ткаченко переконливо змальовує не лише питання расизму, бідності та пенітенціарної держави у США, але й один зі сценаріїв розвитку неоліберального капіталізму, достатньо ймовірний і для України, враховуючи його «успішність» у справі приховування соціальних проблем та утримання бідних у їхньому пригнобленому становищі.